Відгуляла Масляна – широка й багата!

Перший фестиваль «Православна Масляна» відбувся у Вінниці 5 та 6 березня 2011 року за ініціативи храму блаженної Ксенії Петербурзької і Православного центру «Канон». Гостей свята пригощали млинцями парафіяни вінницьких храмів і настоятелька немирівського Свято-Троїцького жіночого монастиря ігуменя Херувима. Лядівський Усікновенський чоловічий монастир привіз із берегів Дністра сметану, сир і бринзу.

Перший раз у житті

Радості та веселощам «Православної Масляної» здивувалися навіть її організатори – настільки «не грудкою» виявився «перший млинець». Храм блаженної Ксенії спробував свої сили у місіонерському проекті – і все вийшло найкраще.

Народу зібралося багато, настрій був відмінний: пригощалися млинцями і гарячим чаєм, змагалися на силу і спритність, співали й танцювали разом з артистами. Діти у захваті гралися на надувних атракціонах, безкоштовно наданих київським підприємством «Острів скарбів».

Ну, а до задоволення пробігти естафету у величезних черевиках, памперсах або спарених штанях активно прагнули і дітвора, і дорослі. Ці яскраві конкурсні атрибути з Києва справили сильне враження на вінничан, а режисерові й ведучому фестивалю Олександру Добровольському і його команді допомогли зробити змагання веселими і захоплюючими.

– Знаєш, а я перший раз у житті на Масляній!

– Та тут усі, напевно, у перший – і всім подобається.

– Добре, що православні традиції відроджуються, що духовенство своєю активною участю у фестивалі показує приклад парафіянам, – сказав начальник управління у справах релігії Вінницької облдержадміністрації Ігор Салецький, який прийшов на «Православну Масляну» зі своєю шестирічною донькою Софією. – У мене настрій – піднесений! Радий, що провів цей день тут, а не у сімейних турботах.

На ентузіазмі та особистих зв’язках

Свято і справді виявилося народним: люди збиралися, щоб повеселитися і порадувати один одного. Артисти виступали перед глядачами просто за задоволення показати свою майстерність. Вокальний ансамбль «Слов’яночка» Вінницького медуніверситету викликав захват інтернаціональним складом учасників, квартет «Макоша» училища культури і мистецтв буквально зірвав овації публіки, циганський театр «Шатро» надихнув на танці дітей і людей похилого віку, а козачий хор і джигітування шаблями додали святу розмаху і міці.

Особливо відзначилися учасники фольклорно-етнографічного ансамблю «Брикса» з села Бохоники. Вони розважали народ веселими міні-виставами і показали парубоцьку вдачу, перемігши у перетягуванні канату та силовому конкурсі.

– «Православна Масляна» – складний формат місіонерського проекту, – каже керівник центру «Канон» Юрій Лопухов. – Немає однозначного ставлення до цього свята з його язичницькими коренями ні в церковній спільноті, ні в обивательсько-світському середовищі. Цей проект став свого роду експериментом, коли суто парафіяльна ініціатива храму блаженної Ксенії Петербурзької отримала розмах міського фестивалю.

Як розповів Юрій Лопухов, величезною проблемою в організації став мінімальний бюджет заходу – грошей не було на найнеобхідніше. Тому підібрати творчі колективи було непросто – позначилися погодні умови, вірусні інфекції і переддень державного свята. При відсутності коштів не могло бути мови і про масштабну рекламну та піаркампанії – все робилося на ентузіазмі, особистих зв’язках і домовленостях. Бог управив: програма фестивалю вийшла насиченою та цікавою, і «Православна Масляна» викликала широкий резонанс у місті.

– Залучення інтересу до Православ’я, християнських традицій і до храму блаженної Ксенії Петербурзької – у цьому було головне завдання фестивалю, – розповів настоятель храму протоієрей Сергій Навалихін. – Не дивно, що для заходу, який проводився уперше, не знайшлося фінансово потужних партнерів. Однак всі, хто брав участь у нашій «Православній Масляній», робили це від душі і з задоволенням.

Смачно і вигідно

За приблизними підрахунками, за два дні фестиваль відвідали близько 10 тисяч людей. Млинців, оладок та іншої смачної їжі вистачило на всіх.

У наметах вздовж берега Південного Бугу парафіянки вінницьких храмів і Немирівський монастир торгували млинцями і чаєм, Лядівська обитель – бринзою, сметаною і сиром.

– Стільки млинців я, напевно, за півроку не з’їдаю, скільки сьогодні на Масляній, – сказала гостя фестивалю Наталія Пемезова. – І бринза дуже смачна, шкода, що її треба швидко встигнути з’їсти – до посту.

Запашною юшкою з польової кухні пригощали народ храми блаженної Ксенії та святого Олександра Невського. Варили також гарячий узвар. Спиртних напоїв на заході не було.

Передбачалося, що гостей свята будуть годувати і кілька вінницьких ресторанів. Та майже усі вони в останню мить передумали, пославшись на велику кількість замовлень і невигідність виїзної торгівлі. Виїхав тільки ресторан «Гостевія» – з великим наметом та гарними офіціантами у синіх жупанах. Але не витримав заклад цінової конкуренції: до пригощань храмів шикувалися черги, а хлопчики з дорогим меню нудьгували й мерзли.

Зате вінницька ТМ «Солодка мрія» роздавала зефір гостям свята безкоштовно, а також надала призи усім учасникам естафети. Тернопільська «Молокія» теж влаштувала дегустацію з фотосесією: частувала бажаючих йогуртом і просувала в народ свій бренд.

Квадратний млинець

Кульмінацією свята стало виготовлення гігантського млинця. У суботу його пекли священики Сергій та Алексій Навалихіни на квадратних площинах метрової ширини.

Млинець вийшов теж майже квадратним, і батюшка Сергій справжньою козацькою шаблею розрізав його на сотні шматочків. Цим головним млинцем намагалися пригоститися усі гості Масляної.

– Відбулося справжнє православне свято, – каже отець Сергій. – Люди побачили, що на Масляній можна веселитися без горілки і спалювання ритуальних опудал. І червоною стрічкою свята було розуміння, що це радість напередодні Великого посту – часу каяття, часу духовного і тілесного аскетизму.

Молебнем на відкриття «Православної Масляної» і проповіддю архієпископа Симеона про значення, труднощі й радощі Великого посту почався цей фестиваль. А закінчився він чином прощення на вечірньому недільному богослужінні – ми попросили один в одного пробачення і вступили у Великий піст.

Марина БОГДАНОВА
Фото Павла БАГМУТА